На допомогу вчителю

Україна підписала оновлену редакцію дорожньої карти співробітництва з НАТО

Україна підписала оновлену редакцію Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на заяву на сайті РНБОУ.

Делегація України на чолі із заступником секретаря РНБО Сергієм Демедюком сьогодні у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі взяла участь у 28-му засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва (СРГО).

“Під час заходу учасники розглянули результати співпраці з НАТО у 2019 році у сфері озброєнь і реформування національного оборонно-промислового комплексу та визначили пріоритетні завдання на 2020 рік”, – йдеться у заяві.

За підсумками засідання сторони підписали оновлену редакцію Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

“Сторони розглянули практичні аспекти співробітництва у рамках програм і проектів Агенції НАТО з підтримки та постачання, Агенції НАТО зі зв’язку та інформації, а також груп Конференції національних директорів з озброєння”, – зазначили в РНБО.

Кількість українців, які підтримують вступ до ЄС, зросла до 60%, за НАТО – 52%

60% українців підтримують вступ України до Європейського союзу, 52% виступають за вступ країни до НАТО – це більше, ніж під час попереднього опитування.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного групою “Рейтинг”, передає “Європейська правда”.

“У грудні зросла підтримка проєвропейського вектора розвитку країни: 60% підтримують вступ до Євросоюзу (у листопаді – 57%), 52% підтримують вступ до НАТО (48% – у листопаді)”, – йдеться у повідомленні.

За матеріалами сайту Європейська правда

Засідання шкільного євроклубу

15 листопада 2019 на базі Середньоводянської ЗОШ І-ІІІ ст., в рамках роботи шкільного євроклубу(керівник Гузова О.Н.), відбувся міжнародний симпозіум “Освіта, культура і виховання засобами національних традицій”. В якому брали участь вчителі національних шкіл Рахівщини, Лілія Говернян, голова асоціації педагогічних працівників шкіл з румунською мовою навчання, Александр Думбрава, інспектор інспекторату шкіл та вчителі шкіл м. Сібіу (Румунія).

В рамках реалізації заходів Стратегії та відзначення Дня Європи у закладах загальної середньої та позашкільної освіти району проведено інформаційно-просвітницькі години, години спілкування, тематичні уроки, бесіди з питань реформ та інституційних перетворень у сфері європейської інтеграції України, європейських цінностей та стандартів щодо верховенства права та поваги до прав людини, подолання дискримінації в усіх її проявах. Круглі столи, лекції, дискусії, виховні бесіди, години спілкування: “Європейський вибір України” (Чорнотисянська ЗОШ І-ІІІ ст.), “Впровадження європейських систем функціонування кримінального права”(Ясінянська ЗОШ І-ІІІ ст.№1), “Соціальні аспекти європейської інтеграції” (Середньоводянська ЗОШ І-ІІІ ст.), “Вступ до світової організації торгівлі та європейська інтеграція” (Річанська ЗОШ І-ІІІ ст.), “Євроінтеграція освіти” (Кобилецько-Полянська ЗОШ І-ІІІ ст.), “Ми, українці, в сім’ї європейських народів” (Розтоківська ЗОШ І-ІІІ ст.); вікторини, конкурси “Європейський калейдоскоп” (Рахівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1), “Знайома і незнайома Європа” (Річанська ЗОШ І-ІІІ ст.); віртуальні подорожі, круїзи “Чарівними куточками Європи” (Ясінянська ЗОШ І-ІІІ ст.№1) “Відкриваємо Європу разом” (Ясінянська ЗОШ І-ІІІ ст. №2); усні журнали, інформаційні вісники та бюлетені “Україна – курс на європейські цінності” (плаюцька ЗОШ І-ІІІ ст.), “Україна-Румунія: мости дружби” (Добрічанська ЗОШ І-ІІ ст.), “Кордон поруч з нами” (Костилівська ЗОШ І-ІІІ ст.).

Для керівників закладів загальної середньої та позашкільної освіти на базі Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ст. 16 травня 2019 року проведено семінар-практикум з проблеми “Підвищення професійної компетенції педагога в умовах Нової української школи та інтеграції в європейський освітній простір”, на якому було було презентовано інформаційний проект “Україна – це Європа” (підготовлено експозиції 16 країн Європи та представлено особливості їх національної культури, побуту, звичаїв, традицій).

У шкільних бібліотеках оформлено тематичні книжкові виставки, інформаційні експозиції, літературні читання з питань діяльності Європейського союзу та Дня Європи.

У Середньоводянській ЗОШ І-ІІІ ст. відбулося засідання шкільного євроклубу з теми “Україна: шлях до Європи”.

Учні та педагоги Ясінянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 та ДНЗ №1 смт. Ясіня взяли участь у зустрічі з провідним консулом Угорщини Ердеї Пийтер та заступником голови товариства угорської культури Закарпаття Гийзо Гулачі.

Колективи установ освіти району поінформовані та мають змогу брати участь у різноманітних Міжнародних поїздках, семінарах з питання європейського досвіду з реалізації політики у сфері культури, освіти, охорони здоров’я, організованими Всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Серце до серця».У березні-квітні 2019 року відбулися ознайомчі екскурсії в князівство Ліхтенштейн для учнів та педагогів шкіл з угорською мовою навчання та у м. Бая Маре, Повіт Марамуреш, м.Хунедора (Румунія) – з румунською мовою навчання.3445 учнів відвідували 34 мовні табори, зокрема 79 груп англійської мови, 19 – німецької, 13-французької, 8-румунської, 2- угорської. Зміст роботи у таборах присвячувався назвам різних днів, зокрема, дружби, спорту, музики, екології, казок, подорожей, міжнародних стосунків, екскурсій, матері, родини, тощо. Вихованці були активними учасниками табірних заходів з елементами рольових ігор (“Зустріч із зарубіжними кореспондентами” Костилівська ЗОШ І-ІІІ ст.), тренінгів, театральних вистав (Ясінянська ЗОШ І-ІІІ ст. №1), перегляду відеофільмів (Видричанська ЗОШ І-ІІІ ст.), інтелектуальних ігор, ток-шоу, конкурсів, змагань, готували проекти ( “Мої однолітки за кордоном” Білинська ЗОШ І-ІІІ ст., “Пам”ятки культури Німеччини” Ясінянська ЗОШ І-ІІІ ст. №2). У таборах успішно використовувалися матеріали видавництва Кембриджського університету (Cambridge University Press), “Пірсон” (Велика Британія), “Оксфорд юніверсіті Прес” та інших.

Програма НАТО «Наука заради миру та безпеки»

КОМІТЕТ НАТО З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

28 червня 2006 р. Північноатлантична рада НАТО затвердила пропозицію країн-членів Альянсу щодо створення нового Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки. Новий комітет став результатом широкої ініціативи по реструктуризації робочих органів Альянсу, який поєднав найкращі аспекти колишнього Наукового комітету НАТО та Комітету з викликів сучасному суспільству.

Ідея поєднання викликана необхідністю спрощення адміністративних процедур у контексті підготовки проектів у сфері науки та довкілля зокрема, а також доцільністю формування єдиної системи управління бюджетними ресурсами НАТО для планування та реалізації проектів у галузях невійськового співробітництва.
Комітет НАТО з науки заради миру та безпеки став ключовим комітетом Альянсу, який підтримує практичне співробітництво у цивільній науці та інноваціях і пов’язує науку із суспільством через проекти, які започатковуються і реалізуються у рамках існуючих процедур програми “Наука заради миру та безпеки” (колишня назва – “Безпека через науку”).

Цей підхід враховує передовий досвід, набутий НАТО та країнами-членами Альянсу за останнє десятиріччя; очікуваний результат – спрощена та ефективніша система управління ресурсами НАТО, у т.ч. адміністративними і фінансовими.

Комітет з науки заради миру та безпеки має декілька головних цілей:

реалізація проектів зі співробітництва з наголосом на партнерство;
демонстрація відкритості і транспарентності, вміння спільно працювати у рамках проектів на взаємовигідних засадах;
визначення загроз безпеці, попередження загроз, пошук та прийняття адекватних рішень;
прийняття рішень на національному рівні та обмін інформацією між експертами, вченими, політиками у вирішенні актуальних проблем сьогодення, залучення наукової, експертної та політичної думки з країн-партнерів Альянсу

ПРІОРИТЕТИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
(раніше – БЕЗПЕКА ЧЕРЕЗ НАУКУ)

Комітет НАТО з науки заради миру та безпеки поступово адаптує свою робочу програму відповідно до вказаних ключових цілей аби краще і ефективніше відповідати викликам безпеці у світі, який змінюється. Така програма отримала назву “Наука заради миру та безпеки”.

Програма та її діяльність буде й надалі адміністративно управлятися Підрозділом публічної дипломатії. Програма з науки заради миру та безпеки буде включатися до документів НАТО з планування операцій та навчань, Робочого плану Євроатлантичного партнерства, Плану дій партнерства проти тероризму, Робочої програми з розвитку Середземноморського діалогу, Щорічного цільового плану Україна-НАТО та Планів дій індивідуального партнерства.

Нова програма має на меті сприяти співпраці у науці та технологіях у контексті збереження безпекового середовища у світі. Програма продовжуватиме заохочувати країни-партнери Альянсу та країни Середземноморського регіону активізувати практичну співпрацю на тих напрямках, які визначені ключовими вимірами співробітництва на терені євроатлантичного простору і які відповідають інтересам країн євроатлатичного діалогу.

Програма також буде зосереджена на попередженні та протидії терористичних загроз, інших загроз безпеці та викликів, серед яких є протидія екологічному та комп’ютерному тероризму, безпека продуктів харчування тощо.

Особливий наголос надається тому, що нові проекти, які пропонуються країнами-партнерами та країнами Середземноморського регіону, мають відповідати пріоритетам цих націй та інтересам Альянсу і його країн-членів. Це дозволить сфокусувати програму на досягненні конкретних цілей та задоволенні об’єктивних потреб кінцевих користувачів.

КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

Ключовими елементами Програми з науки заради миру та безпеки є:

Створення комп’ютерних мереж для розвитку цифрового зв’язку в країнах-партнерах;
Залучення молодого покоління вчених до вирішення актуальних проблем сьогодення;
Виконання пріоритетних проектів у країнах-партнерах, країнах Середземноморського діалогу;
Розвиток і підтримка мереж експертів у ключових сферах діяльності Програми;
Проведення досліджень та реалізація проектів за рахунок національних коштів із залученням урядових і неурядових експертів Альянсу за фінансової підтримки Програми з науки заради миру та безпеки;
Сприяння проходженню навчань та стажувань молодих вчених, експертів та політиків з країн-членів Альянсу та його партнерів, налагодженню зв’язків між ними для обміну досвідом та ініціативами та оптимізація розвитку предметного діалогу за допомогою проектів, які становлять взаємний інтерес.

МЕХАНІЗМИ ПРОГРАМИ З НАУКИ ЗАРАДИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
Програма має відповідні механізми підтримки (схематично виглядає так):

Програма “Наука заради миру” – є ключовою у науковому вимірі і є елементом підтримки співробітництва Альянсу з партнерами у пріоритетних сферах науки і технологій.

Програма також поширюється на:

Гранти для налагодження співробітництва (CLG);
Гранти на візити та зустрічі експертів (EV);
Гранти на розвиток передових студій, створення у перспективі центрів науково-дослідницького спрямування (ASI);
Гранти на проведення досліджень (ARW);
Гранти реінтеграції, які мають на меті сприяти реалізації ідеї прикладних досліджень на практиці (RIG);
Підтримка розвитку комп’ютерних мереж у країнах-партнерах.

Цей механізм підтримки поширюється на:

Гранти на розвиток інфраструктури комп’ютерних мереж (NIG);
Підготовку та проведення семінарів, зустрічей експертів з вдосконалення комп’ютерних та телекомунікаційних мереж, у т.ч. для наукових, дослідницьких та навчальних закладів (ANW);
Дослідження.

Гранти для співробітництва надаються на підтримку досліджень у таких пріоритетних сферах:

Захист від тероризму (виявлення хімічних, біологічних, радіологічних або ядерних речовин і озброєнь (ХБРЯ), фізичний захист від ХБРЯ речовин, захист цивільного населення від його впливу, обеззаражування ХБРЯ речовин, протидія екологічному та комп’ютерному тероризму);
Боротьба з іншими загрозами безпеці (екологічна безпека, користування водними ресурсами, прогнозування та запобігання катастрофам природного та техногенного характеру, безпека продуктів харчування, інформаційна безпека, людська та суспільна динаміка).

Дорадчі ради Комітету з науки заради миру та безпеки

Оцінку і відбір проектних пропозицій здійснюють Дорадчі ради Комітету, які розглядають заявки на участь країн-членів та держав-партнерів Альянсу. Від протокольного рішення Дорадчих рад залежить, чи отримає схвалення проектна пропозиція країн-учасниць проекту, чи ні.

Дорадчі ради створені Комітетом і охоплюють чотири виміри:

Хімія/Біологія/Фізика;
Інформаційна безпека;
Екологічна безпека;
Людські ресурси.

У роботі Дорадчих органів беруть участь науковці та експерти академічних кіл з країн-членів Альянсу, держав-партнерів НАТО, країн Середземноморського діалогу. Кількість фахівців одного Дорадчого органу складає 15 осіб.

Кожна з Дорадчих груп відповідає за розробку, перегляд, затвердження, імплементацію та звітування за стан виконання існуючих в НАТО програм і проектів, які реалізуються у країнах-партнерах Альянсу зокрема.
Національний представник та його заступник обираються на дворічний період.
Члени Дорадчих груп призначаються на дворічний період, які запрошуються, у разі необхідності, до штаб-квартири НАТО для розгляду питань практичного співробітництва з Альянсом.

Забезпечення програми

Програма забезпечується співробітниками Міжнародного секретаріату НАТО з Управління публічної громадської дипломатії у штаб-квартирі організації в Брюсселі. За програму відповідають два сектори – сектор програм співпраці і сектор загроз і викликів. Керівником Управління є помічних генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії, який водночас є головою Комітету. В підрозділі також є два заступника помічника генерального секретаря, один з яких відповідає за наукову співпрацю.

Механізм подачі проектних пропозицій, а також процедура їх розгляду є досить простою і детально викладена на сайті Управління публічної дипломатії МС НАТО. Водночас, варто надати декілька рекомендацій українським науковцям, фахівцям, дослідникам, які планують подати проектні заявки до МС НАТО для участі у проектах.

по – перше, варто визначитися із ідеєю та концепцією пропозиції, яка має відповідати пріоритетам України та відповідати ключовим напрямкам співробітництва з Альянсом, механізмам програми “Наука заради миру та безпеки”;
по – друге, тематика проекту має носити інноваційний характер. У разі, якщо тематика і характер проектної пропозиції дублює інші або вже існуючі проекти, що реалізуються, пропозиція ризикує бути відхиленою або вважатися такою, що не відповідає інноваційній моделі розвитку відносин з Альянсом;
по – третє, проектна пропозиція має містити інформацію щодо кола учасників проекту і з боку партнерів – країна-члена (або декількох країн-членів) Альянсу з числа академічних кіл, профільних дослідницьких установ, неурядових організацій. При цьому, слід враховувати, що проектні пропозиції мають містити стислу інформацію щодо характеру досліджень або іншого виду/типу діяльності по суті. Надається особлива увага кінцевому результату проекту, його подальшому практичному застосуванні країною, що ініціювала проект. Терміни проекту можуть коливатися від 12 до 36 місяців. Кошторис витрат під кожний етап підготовки досліджень, робіт тощо, у т.ч. перелік засобів у разі їх придбання, має вказуватися у євро; загальний бюджет проекту не може перевищувати 300 тис. євро. Якщо пропозиція за розрахунками проектантів перевищує межу фінансування, встановлений для програми “Наука заради миру”, слід вказувати, яку частку фінансування покривається співучасниками проекту.

Процедура підготовки проектів до затвердження триває тричі на рік: до 1 березня, до 1 липня та 1 до листопада.

Після отримання пропозицій від аплікантів, фахівці МС НАТО готують засідання Дорадчих рад відповідно до тематики, де розглядаються зміст, концепція та фінансові умови проекту. У разі формального схвалення, проектна пропозиція з рекомендацією Дорадчого органу передається на погодження керівнику Управління публічної дипломатії для прийняття відповідного рішення.

Як правило, проектні пропозиції передаються до МС НАТО через делегації країн-членів та країн-партнерів Альянсу при штаб-квартирі НАТО. Це дозволяє супроводжувати процес розгляду прийняття рішень по суті, а також, у разі необхідності, вносити за погодженням із розробником проекту з однієї або іншої сторони корективи, якщо у цьому виникатиме потреба. У разі необхідності, розробники проектної пропозиції можуть бути запрошені на засідання профільної Дорадчої групи для “захисту” своєї роботи.

За матеріалами сайту УКРАЇНА-НАТО

Україна отримає 1 млн 200 тис євро допомоги від Уряду Чеської Республіки на модернізацію освітньої системи. Кошти надходитимуть рівними частинами, по 400 тис євро, упродовж трьох років (2019-2021).

Відповідний Меморандум уклали Міністерство освіти України та Чеська агенція розвитку.

Частину коштів спрямують на технічну підтримку органів влади в межах реформи освітньої системи.

“У межах першого напряму планується надати технічну допомогу МОН та іншим установам – Інституту освітньої аналітики, Держслужбі якості освіти, НАЗЯВО та/або Інституту модернізації змісту освіти. У підсумку відповідні фахівці мають отримати знання, які допоможуть впроваджувати освітні реформи, зокрема, з врахуванням кращих практик ЄС”, — зазначили в МОН.

Другий компонент передбачає міжуніверситетську співпрацю між чеськими та українськими вишами. Йдеться про регіональні ЗВО та заклади, які безпосередньо постраждали від конфлікту на Сході України та окупації Криму. Завдяки цьому українські виші мають створити та/або вдосконалити свої системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідно до Стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ESG).

“Мета третього напряму – підвищити якість освітніх послуг в переміщених ЗВО та включити в навчальний процес внутрішньо переміщених осіб. Для цього надаватиметься матеріальна, технічна та експертна підтримка. Зокрема, акцент робитиметься на розвиток необхідної інфраструктури”, — додали в Міністерстві.

Частина компонентів стане продовженням допомоги, яку Уряд Чехії надавав Україні в 2015-2018 роках. Її загальний бюджет склав 1,5 млн євро.

“Сподіваємося, що новий етап буде таким же плідним та ефективним, як і попередній. В його межах ми змогли реалізувати 8 проектів, завдяки яким, наприклад, переміщені заклади отримали нову техніку, були відремонтовані приміщення. Наші фахівці також одержали важливий досвід щодо стандартів та якості освіти, впровадження інклюзії, підготовки до дослідження PISA, створення освітньої аналітики тощо. Не менш важливими стали й проекти співпраці між регіональними університетами для покращення їх управлінської спроможності, міжнародної мобільності та академічної незалежності”, – зазначила очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич.

За матеріалами сайту Євроінтеграційний портал (eu-ua.org)

Європейський Союз та дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) профінансують п’ять соціальних проектів молоді з Харківщини. Кожен з них отримає по 80 тисяч гривень.

Про це повідомили на офіційному сайті Харківської міської ради.

“П’ять проектів-переможців, які отримають фінансування від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу в рамках глобальної інноваційної програми “UPSHIFT Україна“, визначилися 3 березня в Харківському національному університеті ім. Каразіна“, — зазначили у міськраді.

Зокрема, гранти отримають проекти антикорупційної гри, інформування населення про користь вакцинації, працевлаштування людей з інвалідністю, впровадження фінансової грамотності серед населення та організація дитячого куточка в університеті.

Проект “UPSHIFT Україна” реалізує фонд “Професійний розвиток Харкова” в межах програми підтримки молоді на сході України від ЮНІСЕФ та ЄС. Він спрямований на формування підприємницьких навичок у підлітків та молоді, а також створення можливостей для реалізації власних ініціатив з соціального підприємництва.

В рамках “UPSHIFT Україна” молоді люди з Харкова та області відвідують тренінги з професійного розвитку і отримують допомогу від наставників.

За час роботи “UPSHIFT Україна” 30 команд отримали фінансування на загальну суму близько 1,5 млн грн.

Нагадаємо, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова отримав від Європейського Союзу грант у понад 1 мільйон євро на спільні дослідження туберкульозу. Крім того, Запорізький національний університет отримав сучасну мультимедійну лабораторію програми ЄС Erasmus+.

За матеріалами сайту Євроінтеграційний портал (eu-ua.org)

Про виконання заходів з реалізації положень Комюніке 9-го засідання Міжурядової українсько-німецької комісії

На виконання розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації 17.12.2018 року № 830 «Про план заходів з реалізації в області положень Комюніке 9-го засідання Міжурядової українсько-німецької комісії із співробітництва у справах осіб німецького походження, які проживають в Україні та листа департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації 22.12.2018 № 01-15/5498 інформуємо про хід виконання Плану заходів в Рахівському районі 2018 року:

– інформаційно-пояснювальні бесіди з батьками першокласників про вивчення німецької мови в 1 класах;

– районний теоретичний семінар вчителів німецької мови в Рахівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1про методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у 2018-2019 навчальному році, зокрема особливості викладання іноземних мов у першому класі, забезпечення наступності навчання іноземної мови між початковою та середньою ланками освіти, рекомендації вчителям до адаптації 5-класників;

– районні практичні семінари вчителів німецької мови на базах Великобичківського ліцею, Косівсько-Полянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 та Кобилецько-Полянської ЗОШ І-ІІІ ст.;

– участь вчителів німецької мови району в очних тренінгах для викладання німецької мови у першому класі у 2018-2019 н.р. ;

– участь вчителів німецької мови району в дистанційних курсах, як один із обов’язкових етапів підвищення кваліфікації педагогів для навчання німецької мови в 1-х клас 2018-2019 н. року;

– організація та проведення І (шкільного) та ІІ (районного) етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з німецької мови;

– участь учнів закладів загальної середньої освіти району в ІІІ (обласному) та в ІV етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з німецької мови;

– проведення районного та участь в ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН секція: німецька мова ;

– участь вихованців Рахівського РЦНТТ секції німецької мови в Зльоті обдарованої молоді Гуцульщини;

– організовано та розширено пришкільні літні мовні табори з вивченням німецької мови;

– проведено І (районний) тур та взято участь в ІІ (обласному) турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018» у номінації «Німецька мова»;

– участь учнів району в Всеукраїнському конкурсі з німецької мови «Орлятко»;

– організовано та проведено дні та тижні німецької мови в закладах загальної середньої освіти району;

– в закладах загальної середньої освіти організовано та проведено тематичні книжкові виставки, присвячені року німецької мови в Україні; віртуальні екскурсії «Містами Німеччини» для учнів 5-9 класів; конкурс святкових листівок німецькою мовою; презентації-вікторини до визначних свят Німеччини; перегляди кінофільмів, казок, мультфільмів німецькою мовою; конкурси читців творів Гьоте, Гайне;

– круглі столи за участю відомих особистостей Рахівщини, які працюють в німецькомовних країнах;

– зустріч учнів м. Рахова з представниками Рахівщини, які офіційною делегацією відвідали територіальну громаду федеральної земліТюрінгія.

Заходи заплановані на 2019 рік заходи, щодо збереження мовної, культурної ідентичності осіб, що належать до німецької меншини, налагодженню партнерських стосунків між закладами освіти району та окремими закладами освіти Федеративної Республіки Німеччини:

– сприяти налагодженню партнерських стосунків між окремими школами Федеративної Республіки Німеччини та закладами загальної середньої освіти району;

– забезпечити проведення олімпіад, конкурсів та інших змагань на краще знання німецької мови серед учнів закладів загальної середньої освіти;

– сприяти розширенню мережі літніх мовних таборів з вивчення німецької мови;

– забезпечити участь вчителів німецької мови закладів загальної середньої освіти в короткострокових курсах, семінарах, конференціях з питань впровадження сучасних методик та технологій викладання німецької мови.

Про план заходів з реалізації в області положень Комюніке 9-го засідання Міжурядової українсько-німецької комісії із співробітництва у справах осіб німецького походження, які проживають в Україні Переглянути

Українців запросили на танковий біатлон НАТО

Українські танкісти в період з 7 по 12 травня 2018 року вперше братимуть участь у танковому біатлоні армій країн НАТО, який цьогоріч проводитиметься на одному з військових полігонів у Німеччині. Україну представлятиме танковий взвод капітана Романа Багаєва. Минулого року саме цей підрозділ під час всеармійських змагань серед танкових взводів виборов звання кращого танкового взводу українського війська

Окрім України, в міжнародних змаганнях бронетанкових підрозділів армій країн-членів НАТО The Strong Europe Tank Challenge братимуть участь танкові взводи з армій США, Німеччини, Австрії, Франції та Польщі. Тобто тих армій, у структурі яких бронетанкові війська традиційно відіграють значну роль

За словами представника НАТО, змагання The Strong Europe Tank Challenge зміцнюють військове партнерство, дозволяють забезпечити відпрацювання взаємодії між учасниками змагань та сприяють активному обміну тактичними прийомами, усталеними методами і процедурами бойового застосування танкових підрозділів між військовиками країн НАТО та країн-партнерів. Варто зазначити, що минулого року перше місце на цих змаганнях посіли німецькі танкісти, друге вибороли представники армії Данії, а третє місце — польські військові.

У цьогорічних змаганнях дебютуватимуть танкісти Збройних Сил України. Їх представлятиме танковий взвод з 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України під командуванням капітана Романа Багаєва. Нагадаємо, що восени минулого року саме цей підрозділ під час всеармійських змагань серед танкових взводів, що проводилися на одному з полігонів Чернігівщини, виборов звання кращого танкового взводу українського війська. Друге місце тоді посіли «чорні берети» на чолі зі старшим лейтенантом Іваном Поліщуком зі складу окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил ЗС України, а «бронзу» здобули львівські танкісти-десантники під командою старшого лейтенанта Руслана Кушнірука.

Наші хлопці виборюватимуть першість на танках типу Т-64БВ, модернізованих харків’янами. Танкісти провели на одному з українських військових полігонів під Харковом обкатування цих бойових машин та бойове злагодження у складі взводів та рот.

Українська команда виступатиме у складі танкового взводу за штатом, прийнятим в арміях країн-членів НАТО, — чотири основні танки і один запасний.

Основними «суперниками» українських танкістів уважаються традиційні фаворити цих змагань — танкісти армії США (виступатимуть на танках типу «Абрамс — M1A2» ), а також німецькі танкісти (виступатимуть на танках «Леопард — 2А6»).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №109 р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік»

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік»

У Києві пройшло засідання комісії Україна-НАТО за участю генерального секретаря північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа, президента України Петра Порошенка і представників усіх 29 країн-членів НАТО. Лідери країн скоординували зусилля з гарантування безпеки в Європі і визначили нові напрямки у підтримці України. Зокрема обговорювали створення нового трастового фонду допомоги.

Засідання комісії, на якій головував президент України Петро Порошенко, присвятили 20-річчю підписання Хартії Україна-НАТО. Її підписали в 1997 році тодішні президент України Леонід Кучма і генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана. Цей документ започаткував особливе партнерство між Північноатлантичним альянсом і Україною.

Засідання Комісії Україна-НАТО. Київ, 10 липня 2017 року

Нині у Києві Північноатлантична рада, представники 29 країн-членів НАТО, обговорювали і координували зусилля з налагодження засад європейської безпеки. Вона, за словами президента України, була підірвана російською анексією Криму і агресією на Донбасі. За словами Петра Порошенка, сьогодні понад 60% українців підтримують євроатлантичну інтеграцію. Вступ до НАТО є пріоритетом України, наголосив керівник держави. Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.

На комісії Україна-НАТО обговорили, зокрема, реалізацію спільних проектів співпраці з Україною в рамках трастових фондів. Після початку війни з Росією НАТО запустило шість таких фондів – з фізичної реабілітації (протезування), з логістики і стандартизації, з модернізації систем зв’язку, з кібернетичного захисту, зі створення системи зміни військової кар’єри на професійну цивільну і з розмінування. Ще до війни, на початку двотисячних, НАТО почало фінансувати ще чотири трастових фонди – зі знешкодження протипіхотних мін, утилізації радіоактивних відходів, з розвитку доброчесності і з професійного розвитку.

«Окрім того я запропонував започаткувати новий трастовий фонд, який має сприяти створенню в Україні національної мережі закладів для психологічної реабілітації учасників бойових дій і членів їхніх сімей», – заявив президент України Петро Порошенко.

У пріоритеті НАТО – кіберзлочинність

За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, станом на початок липня 2017 року НАТО виділило на ці фонди близько 40 мільйонів євро. Північноатлантичний альянс надав Україні обладнання для кіберзахисту і зараз фахівці допомагають урядовим інституціям розслідувати кіберзлочини.

«Обладнання, яке ми передаємо Україні, дозволить їй визначати винних, знаходити тих, хто стоїть за кібератаками» – зауважив Єнс Столтенберґ.

«Нас непокоять кіберзлочини і тому ми посилюємо заходи з кібербезпеки і в системах НАТО, і в системах наших партнерів, в тому числі і в Україні. Кіберзагрози постійно змінюються, тому нам потрібно адаптувати наші системи захисту. Обладнання, яке ми передаємо Україні, дозволить їй визначати винних, знаходити тих, хто стоїть за кібератаками. Це часто найважливіша задача», – заявив Столтенберґ. Альянс працює над тим, щоб незабаром передати Україні системи захищеного супутникового зв’язку.

Генеральний секретар НАТО наголосив, що Україна бере участь в усіх миротворчих операціях НАТО, зокрема в Афганістані, Косові й Африці. Він закликав Росію вивести тисячі своїх військових з України і припинити військову підтримку бойовиків.

Через агресію Росії НАТО помітно підсилило свою колективну безпеку – втричі збільшили сили швидкого реагування і збільшило військову присутність на східних кордонах блоку, нагадав Столтенберґ.

Крім президента України, голови парламенту і прем’єр-міністра Єнс Столтенберґ зустрівся з українськими ветеранами, які отримали протези і медичну допомогу від трастового фонду. Деякі з них будуть представляти Україну на «Іграх нескорених» у Торонто у вересні 2017 року.

Також у Києві 10 липня відкрили новий офіс представництва НАТО в Україні. «Це унікальне дипломатичне представництво в країні, яка є партнером. У жодній іншій країні такого повномасштабного представництва немає», – зазначила віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе.