Навчання й виховання засобами літератури презентували словесники Видричанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Однією з технологій загальнопедагогічного характеру, які впроваджуються у сучасній школі,  є технологія особистісно зорієнтованого навчання. Сучасність вимагає навчити учнів самостійно та творчо розв’язувати проблеми,  шукати нову інформацію й  робити висновки, а не  подавати дітям готові знання. Який він, учитель-новатор?

Нещодавно свої двері  для  вчителів української мови  та  літератури гостинно відчинила Видричанська  ЗОШ І-ІІІ ступенів,  де  пройшов районний семінар на тему «Розвиток творчої активності вчителів-словесників  шляхом впровадження інноваційних технологій на засадах особистісно зорієнтованого навчання школярів».

Розпочали захід школярі – представники учнівського самоврядування,  привітавши учасників семінару хлібом-сіллю та словесно-музичною композицією. Директор школи Григорик М.А. ознайомила гостей із закладом освіти, представила вчителів української мови і літератури та план роботи семінару, запросивши відвідати один із трьох уроків української літератури,  майстер-клас та  експертну панельну дискусію.

Чудовим зразком для наслідування є ситуація, коли  методист відділу освіти  є  не тільки  теоретиком,  але  й  учителем-практиком,  який власним  прикладом показує впровадження інноваційних технологій і ділиться досвідом із колегами. Вчителі спостерігали за практичною реалізацією оригінальних ідей на показовому уроці української літератури у 7-Б класі «Образ  чутливого до краси Михайлика із повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», який  підготувала і провела Федосенко Т.М., учитель  української мови та літератури, методист РМК відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. Виходячи  з  основних завдань особистісно зорієнтованого навчання, на  уроці були чітко визначені цілі та проблемне питання. Для ефективного використання часу школярам запропоновано «Путівник уроку», що посприяло створенню умов самореалізації, самостійності кожного учня. Впродовж заняття вчителька доречно використала різні методи та форми навчання («Аукціон предметів», «Асоціативний колаж», «перевтілення» та інтерв’ю з героєм, «Пір’ячко  на  згадку» та ін.), які стимулювали пізнавальну активність учнів, розвиток мислення та мовлення. Тетяна Миколаївна володіє мистецтвом слова, толерантно ставиться до кожного, має тонке почуття гумору, уміння імпровізувати.

Щира атмосфера співпраці учнів та вчителя прослідковувалася на уроці української літератури у 5-Б класі на тему «Загадки як вид усної народної творчості. Види загадок», який провела Антонова  Г.М. Завдяки вдало дібраним формам роботи та засобам навчання (дерево загадок, сніжинки, чарівний чобіток) діти засвоїли теоретичний матеріал, навчилися не лише розгадувати загадки, а й придумувати їх.

Бешота О.М. на уроці української літератури в 9 класі на тему «Втілення морального й естетичного ідеалів в образі Марусі (за повістю Г.Квітки-Основ’яненка «Маруся»)» взяла на озброєння не лише традиційні методи та форми роботи (робота в групах, постановка проблемного питання), а й сучасні (хмари тегів). Почавши заняття вступним словом, учителька налаштувала дітей на плідну роботу. Використання на уроці випереджувальних завдань дало можливість дітям опрацювати значний додатковий матеріал, тому на уроці робота в групах була результативною. Результатом копіткої роботи школярів під керівництвом педагога стала ще одна форма роботи – реклама книги в картинках-асоціаціях.

Для конструювання та реалізації освітнього процесу потрібна особлива  робота педагога  з  виявлення суб’єктного досвіду учня. Для  цього учасники семінару відвідали майстер-клас «Від теорії  до  практики» (урок на тему «Призначення людини за баладою Івана Малковича «З янголом на плечі»), який  провела  Федосенко Т.М. Освоюючи передовий  педагогічний досвід, вчителі змогли  відчути себе учнями і  спробувати знайти відповіді на  питання, розв’язували кроссенси, одержували досвід мислення від цього глибокого філософського твору, відчували зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи , які виникали під час читання та аналізу поезії «З  янголом  на  плечі». А основне – відчули янгола, який торкнувся до душі кожного.

Наступним кроком у освоєнні інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання була  експертна  панельна  дискусія «Читання художньої літератури  і  прагматичні орієнтири сучасних учнів: де шукати  зернину  істини»,  модератором  якої  була  Зварич Д.В.,  заступник директора з  навчально-виховної роботи, вчитель української мови і літератури. Вона порушила надзвичайно актуальну тему, адже особистісно зорієнтовна модель навчання і виховання становить у центр уваги учня як особистість, у формуванні якої велика роль відведена саме книзі. Активну участь в  обговоренні  цієї проблеми взяли не тільки  вчителі-предметники,  але  й  батьки  та  вчителі початкової ланки – Нової української школи. Як  відомо, дитина, яка читає, виростає   людиною, яка думає. У результаті бурхливих та емоційних виступів під час обговорення означеної теми, дійшли висновку: щоб сформувати інтерес до книги, потрібне усвідомлення кожного з батьків, що «читання – засіб контакту дитини з широким світом».

Підсумком семінару стало обговорення проведених заходів, обмін враженнями гостей від побаченого й почутого, щира вдячність за організацію й проведення показових занять, здобуття нового досвіду, а також визначення завдань на  наступний методичний захід.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *