Практична реалізація компетентнісного підходу як інноваційної складової викладання української мови і літератури

8 листопада 2018 року, напередодні Дня української писемності та мови у Рахівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 працювала Школа молодого словесника «Шлях до майстерності». Проблему «Підвищення рівня особистісного та професійного зростання молодого вчителя-словесника» вибрано не випадково, адже за умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності молодої людини. Особливо посилюється увага до компетентнісного підходу у навчанні, що передбачає формування не лише предметних, а й ключових (загальноосвітніх) компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на дієвий освітній результат: Знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного і особистісного становлення.

Із метою підвищення професійної компетентності молодих учителів-словесників і було проведено теоретично-практичний семінар, у ході якого пропонувалося реалізувати ідею обміну досвідом і можливість удосконалити набуті знання.

Роботу почали зі знайомства з освітнім закладом. Директор Шуста В.В. та заступник з навчально-виховної роботи Волошин М.І. гостинно зустріли всіх і у формі презентації поділилися із учасниками своїми досягненнями. А далі – найцікавіше. Методист РМК Федосенко Т.М. підготувала  змістовне заняття для розкриття теоретичного питання «Формування ключових і предметної компетентностей учнів». Виконуючи   завдання у групах, учасники засідання вчилися розрізняти, як різні форми й методи роботи на уроках української мови і літератури дають можливість формувати визначені МОН десять компетентностей. Не обійшлося і без домашнього завдання.

Наступне питання було не менш важливим, адже розкривало технологію розвивального навчання, що сприяє інтеграції елементів актуальних у наш час технологій: інтерактивної, текстоцентричної та проектної, а саме методику «креолізації художніх текстів», їх вплив на активізацію читацької діяльності.

Креолізований текст – це складне текстове утворення, у якому поєднуються вербальні (тобто словесні) та невербальні (що належать до інших знакових систем) елементи.  Серед видів креолізованих текстів, що можна запропонувати учням під час вивчення  української літератури,  є комікси, буктрейлер, постер, брошура, фотоколаж на літературну тему з метою популяризації конкретного художнього твору або творчості певного письменника; логотип, «дуддл» (заставка для Google), скрапбукінг, кардмейкінг. Молоді  колеги вже використовують названі прийоми на практиці, адже Колачук Іванна Іванівна, учитель Рахівської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 і учасник Школи молодого словесника, презентувала створений разом з учнями 6-А класу буклет «Загадково прекрасна і славна давнина України», який містить текстову та графічну інформацію про книгу В. Рутківського «Джури козака Швайки», а також постер про головних героїв цього твору.

Дуже важливим фактором зацікавлення учнів у вивченні української літератури є мотивація діяльності на уроці. Наступним етапом роботи була спроба створити каліграми (віршовані твори, записані у вигляді малюнка), що спонукає до творчості, пошукової роботи, розвиває естетичні смаки. З’ясувалося, що це дуже цікаво і весело. Молоді філологи проявили креативність, і з-під їхнього пера з’явилися прекрасні поезії-каліграми про природу.

Для  підсумку роботи  на засіданні дуже вдалим  був метод «Прес», де учасники мали можливість швидко, влучно і послідовно висловили свої думки та враження.

Після засідання Школи молодого словесника Колачук І.І. запросила гостей школи на позакласний захід, присвячений Дню української писемності та мови – брейн-ринг з учнями 9 класу. Креативний молодий педагог використала інтерактивні форми проведення роботи, які сприяли формуванню вміння працювати в групах, а також показали високу результативність засвоєних знань та практичних умінь. Клас був поділений на дві команди: «Юні філологи», «Один у полі не воїн». Учні показали наскільки добре володіють знаннями із фразеології, стилістики, поетики, культури мовлення. Нестандартні завдання «Скрабл», «Дуель», «Юний поет», «Скоромовка» були спрямовані на розвиток творчих (складання поезій), акторських (розігрування сцен), мовленнєвих (виконання завдань на знання мови) та інтелектуальних здібностей (відгадування загадок). Вправи такого типу формують повноцінну особистість, яка вміє вести діалог, бути самодостатньою та почувати себе вільно і невимушено.

Школа молодого словесника збагачує досвід, надихає, є джерелом нових ідей і допомагає зрозуміти, що учитель не повинен іти попереду, ведучи за собою дітей, не повинен іти позаду, весь час підштовхуючи їх,  – він повинен бути увесь час поряд і спільно вирішувати усі проблеми, що виникають в освітньому процесі.


Переглядів: 187

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *